Оцінювання у ТЗОШ № 20 ІМ. Р.МУЛЯРА

Реформування загальної середньої освіти спрямоване на переорієнтацію процесу навчання на розвиток особистості учня, на навчання його самостійно оволодівати новими знаннями, на формування функціональних (пов’язані зі сферою знань, умінням оперувати науковими знаннями та фактичним матеріалом), мотиваційних (пов’язані з інтересами, індивідуальним вибором особистості) та соціальних (пов’язані з соціальною діяльністю особистості, життям суспільства) компетентностей.

У контексті цього змінюються і підходи до оцінювання як складової освітнього процесу. Для забезпечення цілісності освітнього процесу необхідно враховувати результати оцінювання навчальних досягнень учнів у доборі змісту, форм і методів роботи для кожного уроку чи заняття.

Також важливо формувати в учнів уміння аналізувати власну роботу, власні результати навчання, визначати для себе подальші завдання.

Під час оцінювання навчальних досягнень важливо враховувати дотримання учнями принципів доброчесності, а саме: вияв поваги до інших осіб, їхніх прав і свобод, дотримання принципів академічної доброчесності.

У разі порушення учнями принципів доброчесності під час певного виду навчальної діяльності, учитель може прийняти рішення не оцінювати результат такої навчальної діяльності.

Нормативна база, що регламентує процедуру оцінювання результатів навчання

здобувачів освіти

Оцінювання результатів навчання учнів у закладах загальної середньої освіти врегульовано такими нормативними документами:

• ст. 17 Закону України «Про повну загальну середню освіту»;
• Порядок переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу (зі змінами);
• Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання (для 5-7 класів)
• Методичні рекомендації щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів;
• Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти (для 8–11 класів);
• Орієнтовні вимоги оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти (для 8 – 11 класів);
• Інструкція з ведення класного журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів
• Про організацію 2024/2025 навчального року в закладах загальної середньої освіти
• Про внесення змін до типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти
• Про внесення змін у методічні рекомендації щодо окремих питань здобуття освіти в закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні
• Професійний стандарт “Вчитель закладу загальної середньої освіти”
• Державний стандарт початкової освіти
• Державний стандарт базової середньої освіти
• Державний стандарт базової і повної середньої освіти

Загальні засади

Для забезпечення цілісності освітнього процесу та налагодження ефективної системи оцінювання, яка налаштуватиме школярів на плідну роботу, важливо:

• добирати зміст, форму та методи роботи для кожного уроку з урахуванням результатів оцінювання навчальних досягнень школярів;
• формувати в учнів уміння аналізувати власну роботу, власні результати навчання, визначати для себе подальші завдання;
• у кожний урок включати роботу з учнями за результатами оцінювання, самооцінювання та взаємооцінювання;
• враховувати дотримання ними принципів доброчесності, а саме: вияв поваги до інших осіб, їхніх прав і свобод, дотримання принципів академічної доброчесності. У разі їх порушення, педагог має право не оцінювати результат такої навчальної діяльності;
• повідомляти оцінку результатів навчання лише учню та його законним представникам, адже ця інформація є конфіденційною;  
• використовувати самостійно визначені або розроблені способи фіксації зворотного зв’язку з учнями. 

Характеристики якості знань взаємопов’язані між собою і доповнюють одна одну.

• Повнота знань ‑ кількість знань, визначених навчальною програмою.
• Глибина знань ‑ усвідомленість існуючих зв’язків між групами знань.
• Гнучкість знань ‑ уміння учнів застосовувати набуті знання у стандартних і нестандартних ситуаціях; знаходити варіативні способи використання знань; уміння комбінувати новий спосіб діяльності із вже відомих.
• Системність знань ‑ усвідомлення структури знань, їх ієрархії і послідовності, тобто усвідомлення одних знань як базових для інших.
• Міцність знань ‑ тривалість збереження їх в пам’яті, відтворення їх в необхідних ситуаціях.
• Знання є складовою умінь учнів діяти.
• Уміння виявляються в різних видах діяльності і поділяються на розумові і практичні.
• Навички ‑ дії доведені до автоматизму у результаті виконання вправ. Для сформованих навичок характерні швидкість і точність відтворення.
• Ціннісні ставлення виражають особистий досвід учнів, їх дії, переживання, почуття, які виявляються у відносинах до оточуючого (людей, явищ, природи, пізнання тощо). У контексті компетентнісної освіти це виявляється у відповідальності учнів, прагненні закріплювати позитивні надбання у навчальній діяльності, зростанні вимог до свої навчальних  досягнень.
• Названі вище орієнтири покладено в основу чотирьох рівнів навчальних досягнень учнів: початкового, середнього, достатнього, високого.
• Вони визначаються за такими характеристиками:
• Перший рівень ‑ початковий. Відповідь учня (учениці) фрагментарна, характеризується початковими уявленнями про предмет вивчення.
• Другий рівень ‑ середній. Учень (учениця) відтворює основний навчальний матеріал, виконує завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності.
• Третій рівень – достатній. Учень (учениця) знає істотні ознаки понять, явищ, зв’язки між ними, вміє пояснити основні закономірності, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), вміє робити висновки, виправляти допущені помилки. Відповідь учня (учениця) правильна, логічна, обґрунтована, хоча їм бракує власних суджень.
• Четвертий рівень ‑ високий. Знання учня (учениці) є глибокими, міцними, системними; учень (учениця) вміє застосовувати їх для виконання творчих завдань, його (її) навчальна діяльність позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію.
• Водночас, визначення високого рівня навчальних досягнень, зокрема оцінки 12 балів, передбачає знання та уміння в межах навчальної програми і не передбачає участі школярів у олімпіадах, творчих конкурсах тощо (таблиця).
• Кожний наступний рівень вимог вбирає в себе вимоги до попереднього, а також додає нові характеристики.
• Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінок, які встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок, які оцінюються, та показником оцінки в балах.

Рівні навчальних досягнень	Бали	Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
	1	Учень (учениця) розрізняє об’єкти вивчення
I. Початковий	2	Учень (учениця) відтворює незначну частину навчального матеріалу, має нечіткі уявлення про об’єкт вивчення
	3	Учень (учениця) відтворює частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконує елементарні завдання
	4	Учень (учениця) з допомогою вчителя відтворює основний навчальний матеріал, може повторити за зразком певну операцію, дію
II. Середній	5	Учень (учениця) відтворює основний навчальний матеріал, здатний з помилками й неточностями дати визначення понять, сформулювати правило
	6	Учень (учениця) виявляє знання й розуміння основних положень навчального матеріалу. Відповідь його(її) правильна, але недостатньо осмислена. Вміє застосовувати знання при виконанні завдань за зразком
	7	Учень (учениця) правильно відтворює навчальний матеріал, знає основоположні теорії і факти, вміє наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролює власні навчальні дії
III. Достатній	8	Знання учня (учениці) є достатніми, він (вона) застосовує вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, намагається аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв’язки і залежність між явищами, фактами, робити висновки, загалом контролює власну діяльність. Відповідь його (її) логічна, хоч і має  неточності
	9	Учень (учениця) добре володіє вивченим матеріалом, застосовує знання в стандартних ситуаціях, уміє аналізувати й систематизувати інформацію, використовує загальновідомі докази із самостійною і правильною аргументацією
	10	Учень (учениця) має повні, глибокі знання, здатний(а)  використовувати їх у практичній діяльності, робити висновки, узагальнення
IV. Високий	11	Учень (учениця) має гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, аргументовано використовує їх у різних ситуаціях, уміє знаходити інформацію та аналізувати її, ставити і розв’язувати проблеми
	12	Учень (учениця) має системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовує їх у стандартних та нестандартних ситуаціях. Уміє самостійно аналізувати, оцінювати, узагальнювати опанований матеріал, самостійно користуватися джерелами інформації, приймати рішення

Діагностування рівня опанування навчального матеріалу здобувачами освіти

Аби на початку року з’ясувати готовність школярів до засвоєння нового матеріалу та визначити оптимальні умови для планування освітнього процесу, в перші тижні навчання слід виявити наявний рівень їхніх знань. З цією метою у календарно-тематичному плануванні ми визначаємо  час для проведення діагностування результатів навчання за попередній рік й відповідну кількість навчального часу для повторення. 

Спосіб діагностування залишкових результатів навчання вчитель обирає самостійно, але доцільно його проводити з використанням таких різнорівневих завдань: 

• на впізнавання навчального змісту, його відтворення по пам’яті чи за наданим зразком; 
• на застосування знань або способів дій у типових ситуаціях;
• на відтворення відомого шляху міркування або застосування засвоєного способу дії у ситуації, яка дещо відрізняється від типової; 
• на творче застосування навчального досвіду в ситуаціях, наближених до життєвого контексту, які пов’язані з самостійним пошуком шляху розв’язання проблеми, добором і пристосуванням доступної інформації, поєднанням і доцільним використанням елементів знань чи вмінь з інших тем, оцінкою об’єктів чи явищ. 

Подібна диференціація завдань дозволить встановити, якому етапу досягнення навчальної мети відповідає залишковий результат навчання та де дитина має утруднення чи нерозуміння.

Залежно від результатів діагностування вчитель може розширити тематичний блок «Повторення (за попередній навчальний рік)» та ущільнити програмовий матеріал. 

Результати діагностування не підлягають обліку та не враховуються під час оцінювання за І семестр.

Оцінювання здобувачів початкової освіти

Заклади загальної середньої освіти можуть розробити власну систему оцінювання результатів навчання учнів або скористатись чинними Методичними рекомендаціями щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти.

Навчальні досягнення здобувачів у 1-4 класах підлягають формувальному та підсумковому оцінюванню. Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини;мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати;виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.  Формувальне оцінювання у початковій школі здійснюється на основі чинних нормативних документів і вказані в Освітній програмі закладу, яка щорічно затверджується рішенням педагогічної ради. окрім вербальних оцінних суджень, також через кольорові та сезонні позначки. Навчальні досягнення учнів 4 класу  відстежуються з допомогою формувального.   А підсумкове оцінювання показує результат навчання та розвитку і фіксується рівнево.  Такі зміни були продиктовані необхідністю зробити адаптаційний перехід до оцінювання  за допомогою балів  у 5 класі.

Для підсумкового оцінювання в кінці навчального року достатньо мати записи оцінювальних суджень у робочих зошитах, навчальних посібниках з друкованою основою, зошитах для діагностувальних робіт, носіях взаємозв’язку з батьками, у класному журналі. Дублювання оцінювальних суджень на інших носіях інформації, зокрема ведення учителем зошитів спостережень за результатами навчання кожного учня, вважається нераціональним використанням робочого часу. 

Оцінювання учнів 5-7 класів НУШ

Згідно з Держстандартом оцінювання учнів 5-7 класів має бути зорієнтованим на обов’язкові результати навчання й орієнтири їх оцінювання та на очікувані результати навчання, передбачені навчальною програмою з відповідного предмета/інтегрованого курсу. Оцінювання результатів навчання учнів 5-7 класів НУШ здійснюється відповідно до наказу МОН України Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання . 

     У 5-7 класах НУШ відсутнє тематичне оцінювання ( рішення педагогічної ради, протокол №6 від 30.08.2024 р). Підсумкове оцінювання за семестр у  класах НУШ здійснюють за групами результатів навчання, що передбачені Критеріями оцінювання за освітніми галузями ( з урахуванням різних форм і видів навчальної діяльності).

Річне оцінювання здійснюється відповідно до облікованих у класному журналі результатів навчання школярів та відображається у Свідоцтві досягнень у графі «Характеристика результатів навчання» шляхом виставлення оцінки за кожну групу загальних результатів та «загальної оцінки результатів навчання». Механізм виведення останньої визначається для кожного предмета й описується в інструментарії оцінювання в освітній програмі.

Оцінювання учнів 8 – 11 класів

Оцінювання школярів 8-11 класів здійснюється за Критеріями оцінювання та Орієнтовними вимогами оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти. 

Складниками системи підсумкового оцінювання навчальних досягнень школярів є:

• тематичне оцінювання. Враховуються всі види навчальної діяльності, які оцінювались протягом вивчення відповідної теми. Окрема атестації, як правило, не проводиться.
• семестрове оцінювання. Здійснюється на підставі тематичних оцінок, також має враховуватись динаміка особистих навчальних досягнень учня з предмета протягом семестру, важливість теми, тривалість її вивчення, складність змісту тощо.
• річне оцінювання. Здійснюється на підставі семестрових або скоригованих семестрових оцінок і є не обов’язково їхнім  середнім арифметичним.

      Учень (учениця) має право на підвищення семестрової оцінки. При цьому потрібно мати на увазі, що відповідно до Положення про золоту медаль “За високі досягнення в навчанні” та срібну медаль “За досягнення в навчанні”, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 17.03.08 № 186 та погоджено Міністерством юстиції України № 279/14970 від 02.04.08, підвищення результатів семестрового оцінювання шляхом переатестації не дає підстав для нагородження випускників золотою або срібною медалями.

       Якщо рівень результатів навчання учня визначити неможливо (через тривалу відсутність),  у класному журналі та свідоцтві досягнень робиться запис «(н/а)» (не атестований(а).

Оцінка результатів навчання учнів є конфіденційною інформацією, яку повідомляють лише учневі, батькам або іншим законним представникам.

При навчанні у дистанційному та змішаному режимах оцінювання результатів навчання учнів може здійснюватися очно або дистанційно з використанням можливостей інформаційно-комунікаційних (цифрових) технологій.

Для учнів, які поєднують навчання в нашому закладі освіти із освітою у закордонному закладі (навчаються за сімейною формою навчання), керуючись абзацом 3 частини 4 статті 14 Закону України «Про повну загальну середню освіту», МОН рекомендує здійснювати оцінювання результатів навчання учнів, які здобувають освіту одночасно в закладі освіти країни перебування та України, із тих предметів, які вивчаються в закордонній школі та відповідають предметам української типової освітньої програми, на підставі результатів, отриманих у закордонній школі.

Також відповідно до абзацу третього частини четвертої статті 14 Закону України “Про повну загальну середню освіту”, не потребують окремого визнання закладом освіти результати навчання, отримані дітьми у закладах освіти країн тимчасового перебування, де впроваджувались українські освітні програми. Після повернення в Україну ці діти зараховуються до закладів освіти і переводяться на наступний рік навчання в установленому порядку на підставі результатів оцінювання, проведеного закладом освіти країни тимчасового перебування, за умови надання інформаційної довідки про підтвердження навчання.

Для перезарахування результатів навчання, здобутих учнями в школах за кордоном, МОН затвердило шкалу співвіднесення систем оцінювання різних країн та української 12–бальної системи (наказ МОН від 13.06.2024 № 836). Таблиці зі співвіднесенням моделей оцінювання різних країн розміщено за покликанням.

Звертаємо увагу, що тривалість навчального року в країнах тимчасового перебування українських дітей часто не збігається з тривалістю навчального року в закладах освіти України.

З огляду на зазначене, для учнів, які одночасно навчаються в школі країни перебування і в закладі освіти України, річне оцінювання може бути проведено перед початком наступного навчального року з урахуванням результатів навчання в закладі освіти країни перебування.

Рекомендовано річне оцінювання з української мови, української літератури, історії України та географії проводити відповідно до модифікованих програм, рекомендації щодо використання яких затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 16 травня 2024 року № 701.

Річне оцінювання з предметів, передбачених тільки українськими освітніми програмами, може проводитись із використанням технологій дистанційного навчання і засобів зв’язку.

Під час зарахування результатів навчання, отриманих учнями під час навчання за кордоном, рекомендуємо послуговуватися співвіднесенням шкали відповідної країни та української 12-бальної системи. Таблиці зі співвіднесенням моделей оцінювання в різних країнах розміщено за покликанням:

Загальна таблиця – https://docs.google.com/spreadsheets/d/lD6ZS2f_х-YjkhXwfyjIpmfGRlyeG8m23kEKjArQCRao/edit?usp=sharing

Таблиця за окремими країнами, – https://docs.google.com/spreadsheets/d/1WzIPn_uLIFxy921ubZutX242dl_btTr7bP2au_3dGsY/edit?usp=sharing

• Якщо, наприклад, учень чи учениця отримав(-ла) оцінку “добре” (distinction, 15 балів, 76%) з математики в Бельгії, то відповідно до таблиці переводимо цей результат в українську оцінку “8” з математики або алгебри/геометрії.

Оцінювання навчальних досягнень учнів основної школи здійснюється за 12-бальною шкалою відповідно до наказу МОН України від 21.08.2013 № 1222 ” Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти “

Критерії оцінювання навчальних досягнень з математики

Критерії оцінювання навчальних досягнень з трудового навчання

Критерії оцінювання навчальних досягнень з інформатики

Критерії оцінювання навчальних досягнень з біології

Критерії оцінювання навчальних досягнень з географії

Критерії оцінювання навчальних досягнень з природознавства

Критерії оцінювання навчальних досягнень з хімії

Критерії оцінювання навчальних досягнень з фізики та астрономії

Критерії оцінювання навчальних досягнень з історії

Критерії оцінювання навчальних досягнень з правознавства

Критерії оцінювання навчальних досягнень з української мови

Критерії оцінювання навчальних досягнень з літератури

Критерії оцінювання навчальних досягнень з англійської мови

Критерії оцінювання навчальних досягнень з основ здоров’я

Критерії оцінювання навчальних досягнень з фізичної культури

Критерії оцінювання навчальних досягнень з предметів художньо-естетичного циклу

Критерії оцінювання навчальних досягнень з основ християнської етики

Критерії оцінювання навчальних досягнень з громадянської освіти

Оцінювання навчальних результатів школярів має бути не лише показником рівня їхніх знань, а й ефективним стимулом для навчання та розвитку компетентностей та наскрізних вмінь.